Ігри та вправи для зняття м’язового та емоційного напруження

 «Потягусі». Вихідне положення: ноги – на ширині плечей, руки – вздовж тулуба. Вдих – повільно піднімати руки через сторони вгору і підніматись на пальцях ніг. Видих – нахил вперед, вниз, руки повільно і розслаблено розхитуються внизу чи просто звисають. Повільно виконувати 4 – 6 разів.

«Дерева». Вихідне положення: ноги – на ширині плечей, руки – підняті вгору. Повільне розхитування «дерев»: вдих – нахил праворуч, видих – нахил ліворуч. У цей час руки підняті вгору. Вони, як віти, «хитаються від вітру». «Дерева» можуть хитатись вперед-назад: вдих – нахил назад, видих – вперед. Повторити вправу 4 – 6 разів у кожну сторону.

 «Ліхтарики»

Руки зігнути в ліктях, підняти вгору і розставити в сторони. Це – «ліхтарики». Пальці широко розставити в сторони, напружити – так «ліхтарики» горять. Різко стиснути пальці в кулак – «ліхтарики» вимкнути і не горять. Таким чином, змінюючи темп роботи, «вмикати і вимикати ліхтарики». По завершенню вправи кистями рук потрусити і погладити їх – зняти втому.

 

«Вийшли пальчики гулять»

Один, два, три чотири, п’ять –

Вийшли пальчики гулять.

Один, два, три чотири, п’ять –

Вже в будиночку сидять.

По черзі розгинати всі пальці, починаючи з мізинця, потім так само згинати.

Ігри на подолання рухового автоматизму

«Сова». Усі діти – мишки, хтось один – сова. Вдень сова «спить» в куточку кімнати, а мишки вільно бігають по кімнаті і пищать. Вночі сова «прокидається» і хоче зловити мишей, які повинні зупинитись і не рухатись, не ворушитись, щоб їх не впіймали. Сова «літає» між мишками, шукає того, хто поворушиться, промовляє: «Угу!Угу!» – і розмахує руками-крилами. Можна одразу домовитись, хто після кого буде совою. Також совою може ставати мишка, яка не витримала і поворушилась. Коли діти добре вивчили правила гри, вони самостійно орієнтуються за поведінкою сови.

                                                                                            З повагою Тамара Трещова

 

 

Виховна година "Український рушник"

   Мета:

1.              Знайомство дітей з українським рушником – предметом  національного побуту.        Використовуючи при цьому український фольклор – прислів’я, вірші, легенди.

2.       Формувати естетичне сприйняття українських рушників, багатство їх кольорів.     Дізнатися про символічне значення квітів на рушниках.

3.          Виховувати шанобливе ставлення до українських національних обрядів, традицій.   Виховувати інтерес до вишивки.

Хід заняття:

Розвиток мовлення в дитини з особливими потребами

             З метою правильного і своєчасного розвитку мовлення в процесі спілкування потрібно, щоб на перших етапах ознайомлення з предметними якостями дитини вчилася виокремлювати ці якості з-поміж інших предметів, упізнавати, сприймати їх, а потім чітко висловлювати.

         Дорослий має спонукати до вимовляння слів, складів, ласкаво доторкатися до кожної дитини, гладити, брати за руку. Важливо зрозуміти, що мета дій – це предмет, із яким дитина маніпулює, переміщення цього предмета не визначається словом, а розкривається з допомогою жестів, дій. Наприклад: «Колю, ось кулька» і далі: «Коти!» - і показує жестом ворота, або «Ось машина» - «Вези машину!».

         Велике значення під час розвитку мовлення дітей з особливими потребами мають ігри, що передбачають звуконаслідування в поєднанні з рухами. Тут у пригоді стануть ігри-забавлянки, побудовані на законах мовленнєвої, духовної краси українського народу. Ефективними є вправи й ігри, що передбачають виконання рухів із словесним озвученням.

Наприклад, гра «Птахи у млині» вчить дітей звуконаслідувати птахів і одночасно виконувати рухи.

Гра «Птахи у млині»

Синя синиця: «Синь-синь-синь»,

Носить пшеницю.

(Обидві руки на праве плече – «несуть мішок».)

Ворона чорна: «Кар-кар-кар»,

Обертає жорна.

(Колові рухи обома руками до себе – «Обертають жорна».)

Зозуля: «Ку-ку! Ку-ку!»,

Сіє муку.

(Погойдування руками вправо-вліво перед собою – «сіє муку».)

Одуд підлітає: «Ук-ук-ук!»,

Сміття підмітає: «Ш-ш-ш…».

(Руки вправо-вліво – «підмітають».)

Дрохва: «Умб-умб-умб!»,

Сходила по дрова.

(Руки зігнуті перед собою – «несуть дрова».)

Журавлі-журавлики: «Кльо-кльо!»,

Печуть коржі та рогалики.

(Перекладання долоней одна на одну.)

 

З повагою Тамара Трещова

Вправи на розвиток мовного дихання

Вправа 1

Вихідне положення – основна стійка. Вдихнути. На видиху ходьба на місці з фіксованим видихом через зближуючі губи (у думках рахувати до 30).

Вправа 2

«Насос». Вправу виконувати стоячи. Ноги на ширині плечей. Змоделювати в думках рукоятку насоса і, різко нахиляючись на неї, неначе накачуєте шину. На видиху вимовляти звук с (ш,ф). Кожен звук відповідає одному вдиху або видиху С-С-С-С-С-С. Виконувати вправу 5 разів.

Вправа 3

«Лижник». Встати в позу лижника, що біжить, імітувати рух лижника, що відштовхується палицями. Це вправа виконувати інтенсивніше, ніж «насос». Кожен склад відповідає одному вдиху і видиху СУ-СО-СА-СЕ-СІ-СИ. Виконувати вправу 5 разів.

Вправа 4

«Китайський бовдур». Сточи, ноги на ширині плечей. Вдихнути, закинути голову назад, на видиху вимовляти чітко БА-БО-БЕ. Прийняти вихідне положення, вдихнути, поволі нахилити голову до зіткнення підборіддя з грудьми і вимовляти на видиху НА-НО-НЕ. Прийняти вихідне положення, вдихнути і, нахиляючи голову вліво, вимовляти на видиху МА-МО-МЕ. Прийняти вихідне положення, вдихнути і, нахиливши голову управо, вимовляти на видиху КА-КО-КЕ.

 

З повагою Тамара Трещова

 

НАЦІОНАЛЬНО-ПАТРІОТИЧНЕ ВИХОВАННЯ УЧНІВ

 

«Патріотизм – це сплав почуття й думки, осягнення

святині – Батьківщини – не тільки розумом, а й передусім

серцем… Патріотизм починається з любові до людини.

Патріотизм починається з колиски»

В.О.Сухомлинський

 

         Серед виховних напрямів сьогодні найбільшої актуальності набуває патріотичне виховання, як основоположне, що відповідає нагальним вимогам та викликом сучасності, закладає підвалини для формування свідомих нинішніх і прийдешніх поколінь.

         Національно-патріотичне виховання стає для кожного учня осередком становлення громадянина – патріота України, готового брати на себе відповідальність, розбудовувати країну, як суверенну, незалежну, правову, соціальну державу, сприяти єдності та встановленню громадянського миру й злагоди в суспільстві.

         Патріотизм – одне з найглибших громадянських почуттів, змістом якого є любов до Батьківщини, відданість своєму народу, гордість за надбання національної культури. Патріотизм виявляється у практичній діяльності, спрямованій на всебічний розвиток своєї країни, захист її інтересів.

         Патріотизм – соціально-історичне явище.

Виховання патріотизму – важлива складова навчально-виховної діяльності закладу освіти, під час якої в учнів формуються патріотичні погляди й переконання. Патріотичне виховання неможливо здійснити за інструкцією. Багато чого пов’язує людину з місцем, де вона народилася та зросла. Рідний край, люди, природа стають частиною долі. Тому основним методологічним принципом патріотичного виховання учнів має бути пізнання й осягання своєї малої батьківщини.

         У чому полягає секрет патріотичного виховання? Вважаю, що треба якомога менше говорити про патріотизм, а більше створювати ситуацій співпереживання стосовно проблем своєї малої батьківщини. Неможливо полюбити велику Батьківщину, поки не навчишся любити малу. Коло знань і світогляд учнів треба поступово розширювати знаннями історії та особливостей району, області, визначними місцями столиці, а також інших областей України.

Виховний захід "Неси добро у світ природи!"

 Мета:

1. Навчити дітей любити та поважати природу.

2. Ознайомити з правилами поведінки в природі.

3. Розвивати моральні й естетичні якості, сприяти вихованню почуттів.

4. Виховувати бажання охороняти природу та примножувати її багатства          й красу.

         Обладнання: мультимедійна дошка, осінній вінок з природного матеріалу, костюм метелика, бджоли, коробочка з метеликами штучними, квіти, вулик, на папері лісові звірі, кольорові олівці.

         Словникова робота

         Сонце, земля, вода, повітря, рослини і тварини – це усе живе і неживе, нерозривно пов’язано й називається природою.

Пальчикові ігри

         «Пальчикові ігри» - це інсценування яких-небудь римованих розповідей, казок за допомогою пальців. Багато ігор потребують участі обох рук, що дає можливість дітям зоорієнтуватися в поняттях «праворуч», «ліворуч», «угору», «униз» тощо. На початку та наприкінці гри необхідно включати вправи на розслаблення (щоб зняти напруження в м’язах). Це можуть бути поглажування від кінців пальців до долоні, легке потрушування чи помахування руками.

Пропоную наступні вправи:

1.     «Моя сім’я»

Почергово згинаємо пальчики, починаючи з великого.

Цей пальчик – мій дідусь,

Цей пальчик – моя бабуся,

Цей пальчик – мій татусь,

А оцей – моя матуся,

Ну, а цей маленький – я,

Ось уся моя сім’я.

2.     «Хованки»

Ритмічно згинаємо та розгинаємо пальці, крутимо кулачками.

Пальці в хованки всі грались:

Ось так, ось так.

У кулачки всі сховались:

Ось так, ось так.

3.     «Зайці»

Вказівний та середній пальці правої руки піднімаємо вгору, усі інші виправляємо та з’єднуємо. Долоню правої руки тримаємо вертикально вгору. Пальці широко розставлені. Такі самі дії робимо іншою рукою.

Скаче зайчик перший

Під високою сосною.

А під другою сосною

Скаче зайчик другий.

4.     «Коза і козенята»

Вказівний палець та мізинець правої руки підняті вгору. Інші притискаємо до долоні. Пальці долоні прямі, з’єднуємо їх з великим пальцем, опускаємо донизу.

Іде коза рогата,

Коза бородата,

Козенятко спішить,

Дзвоником дзвенить.

5.     «Замок»

З’єднуємо швидкими ритмічними рухами пальці обох рук у «замок». Пальці зціплені в «замок», руки тягнемо в різні боки. Рухаємо зціпленими пальцями від себе, до себе. Постукаємо пальцями, зціпленими біля долоні. Пальці розціплюємо, а долоні розводимо в сторони.

На дверях замок висить,

Ми його відкриєм вмить.

Постукали, покрутили

І легесенько відкрили.

З повагою Тамара Трещова

Розвиток пам’яті й уваги у підлітків

                                                                               Вправа  «Доміно»

Мета:

Розширення  можливостей  пам’яті  й  уваги  методом    мнемотехніки;  розвиток  уяви.

Інструкція

Для  проведення  даної  вправи  знадобляться  або  набір  листівок,  або  картки  дитячого  лото.  Учасники  сідають  за  стіл.  Кожному  дають  по  кілька  карток  так,  щоб  не  було  видно  картинок.  Перший  учасник  бере  одну  картку,  кладе  її  картинкою  вгору  й  починає  оповідання.   Це  може  бути  казка,  фантазія,  гумористична  розповідь  тощо, які  обов’язково  включають  у  свій  сюжет зображену  на  картці  річ.  Далі  передається  слово  сусідові,  що  перевертає  свою  картинку  та  продовжує  сюжет. Гра  рухається  по  колу  доти,  доки  не  закінчаться  картинки  в  учасників.  По  закінченні  вправи  керівник  розкладає  всі  картинки  на  столі  та  пропонує  учасникам  групи  скласти  їх  у  тому  порядку,  у  якому  вони  були  використані  під  час  вправи.

Самооцінка,  самоконтроль

Вправа  «Яким  я  буду  через  п’ять  років»

Мета:

         Навчити  умінню  уявити  себе  в  майбутньому.

Інструкція

         Один  учасник  сідає  на  «гарячий  стілець».  Решта  створює  напроти  нього  півколо.  Ведучий  пропонує:  «Подивіться  на  учасника,  який  сидить  у  центрі  кола.  Ви  його  вже  добре  знаєте.  Уявіть  його  через  п’ять  років.  Розкажіть  де  він  працюватиме,  що  робитиме  у  вільний  час.  Чи  будуть  у  нього  сім’я,  діти?  Як  він  буде  вбраний?»

         Поки  група  висловлюється,  «гарячий  стілець»  мовчить.  Він  може  говорити  лише  тоді,  коли  висловиться  останній  член  групи.

         Запитання  ведучого  до  «гарячого  стільця»:

         а)  яким  уявляєте  своє  майбутнє?

         б чого  очікуєте?

         в) чого  побоюєтеся?