«Риба-кит» (англійська гра)
Англія – морська країна. З усіх
боків її обступає вода. Англійці люблять і добре знають море. Тому складають
про нього різні казки, легенди, пісні. Багато анлійських ігор пов’язано з морем.
У класі поставьте в коло стільці.
Діти сідають на них і граються, як хочуть. Класна кімната – це «море». А кожен,
хто сидить на стільці, будь-яка морська «рибка»: оселедець, окунь, тріска...
Тільки бідолаха «кит» без місця. Плаває кит між рибок і одну за одною кличе собою.
Невдовзі цілий табунець пливе за китом. Аж тут вигукує: «На морі буря!». Усі
рибки з китом біжать до стільців. А хто не встиг сісти на своє місце, стає
китом.
«Весела
дуель» (французька гра)
У Франції, як і в деяких країнах,
свого часу була мода носити шпагу. Дітей учили користуватися нею змалечку.
Шпага у давні часи приносила багато горя. Коли між людьми спалахували
суперечки, вони відразу бралися за шпаги. Починалася дуель, що нерідко
закінчувалася трагедією, зовсім невесело. З часом люди зрозуміли, що розв’язувати суперечки шпагою нерозумно, і шпаги зникли.
Сьогодні дуель відбувається хіба що у спортивних іграх та дитячих забавах. От
хоча б і в цій.
На підлозі купками кладуть горіхи,
яблука чи картоплини. В кожній купці їх має бути порівну. Далі беруть по ложці
і починають змагатися. Хто найшвидше перенесе ложкою купку до кошика чи
відерця, той і переміг. Забороняється допомогати собі вільною рукою.
